Законодавство про поліграф в Україні: що дозволено, а що ні

Законодавство про поліграф в Україні: що дозволено, а що ні

Окремого закону про поліграф в Україні немає. Але це не «сіра зона»: правила задають Конституція, закон про персональні дані, кілька спеціальних законів для державних органів, стандарти ДСТУ і практика Верховного Суду. Головне правило одне — перевірка можлива тільки добровільно і з письмовою згодою.

Потрібна не теорія, а перевірка? Пройдіть онлайн-тест VerifEye — від 2500 грн, без візиту в офіс, або порахуйте вартість тесту на поліграфі.

У цій статті я, поліграфолог Андрій Мариняк, зібрав чинні норми з посиланнями на першоджерела. Це не юридична консультація, але після неї ви знатимете, на що маєте право — і як роботодавець, і як людина, яку перевіряють.

Чи законно проходити поліграф в Україні

Так. Законодавство не забороняє перевірку на поліграфі, але й не регулює її окремим законом. Законопроєкти на цю тему подавали не раз — наприклад, № 4094 «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі» та альтернативний № 4094-1 «Про поліграфологічну діяльність» 2016 року, — але жоден не прийняли: у 2019 році їх відкликали.

Тому спираються на загальні норми. Конституція України у ст. 28 встановлює: «Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам», а ст. 32 забороняє збирати й використовувати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом. До перевірки на поліграфі ці норми застосовують за аналогією. Звідси практичне правило: людина погоджується на тест письмово, знає запитання заздалегідь і може відмовитися.

Перевірка працівників і кандидатів: що може роботодавець

Кодекс законів про працю поліграф не згадує взагалі. Що з нього випливає:

• ст. 22 дає роботодавцю «право вільного вибору серед кандидатів», але забороняє відмову в прийнятті на роботу з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей; на вимогу кандидата причину відмови повідомляють письмово;
• ст. 25 забороняє вимагати документи, подання яких не передбачено законодавством;
• ст. 40 дозволяє звільнити працівника лише з підстав, перелічених у законі. Відмови від поліграфа серед них немає.

Висновок: роботодавець може запропонувати перевірку і пояснити, навіщо вона потрібна, але не може примусити. Звільнити працівника за відмову не можна. Відмовляти кандидату лише через відмову від поліграфа — ризиковано з огляду на ст. 22.

Найчіткіше це правило записане в документі для поліції — Інструкції, затвердженій наказом МВС № 920 від 13.11.2017: опитування проводять «лише за умови отримання письмової згоди опитуваної особи», а відмова «не несе за собою будь-яких правових наслідків». Для приватних компаній цей наказ не обов’язковий, але добре показує підхід держави.

Персональні дані

Закон «Про захист персональних даних» поліграф не згадує. Але він визначає згоду як «добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості)», а дані, що стосуються здоров’я, біометричні й генетичні дані, відносить до особливої категорії, яку можна обробляти за однозначної згоди (ст. 2, ст. 7). Чи належать до неї записи поліграфа, закон прямо не каже, тому ми працюємо з ними як з особливими даними: письмова згода, доступ лише замовника, жодної передачі третім особам.

Де поліграф прямо передбачений законом

Для частини державних органів перевірку на поліграфі закріплено в законах:

• Державне бюро розслідувань (ст. 26 Закону «Про ДБР») — перевірка до вступу на службу і не рідше одного разу на рік. Відмова кандидата — підстава не розглядати його кандидатуру. Водночас результати не можуть бути підставою для відмови в посаді чи для проваджень.
• Бюро економічної безпеки (ст. 24 Закону «Про БЕБ») — кандидати проходять перевірку за їхньою згодою, працівники — за рішенням Директора. Результати знищують через 14 днів (кандидати) або 7 днів (працівники).
• Національна поліція (ч. 2 ст. 50 Закону «Про Національну поліцію») — кандидати «за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі».
• Митниця (ст. 572-1 Митного кодексу) — кандидати й посадові особи за рішенням керівника та за їхньою згодою. Результати не можуть бути підставою для відмови в посаді чи для проваджень.
• Військова служба (Закон «Про військовий обов’язок і військову службу») — іноземці та особи без громадянства, які вступають до ЗСУ, Держспецтрансслужби чи Нацгвардії, за їхньою згодою; відмова — підстава не прийняти або звільнити.
• Управління державної охорони (ст. 16 Закону «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб») — кандидати на службу; відмова — підстава не прийняти.
• Допуск до державної таємниці (Закон № 4560-IX від 31.07.2025) — працівники НАБУ, САП, БЕБ, Офісу Генпрокурора, ДБР і поліції з таким допуском проходять поліграфологічне дослідження не рідше одного разу на два роки.

Ще в кількох відомствах — Міноборони, Держприкордонслужбі, ДСНС, Держкримінальвиконавчій службі — порядок перевірок визначають відомчі накази.

Поліграф у суді

У Кримінальному, Цивільному процесуальних кодексах, КАС і КУпАП слова «поліграф» немає. Його місце визначають документи Мін’юсту:

• Науково-методичні рекомендації з питань призначення та проведення судових експертиз (наказ № 53/5, розд. VI п. 6.8) кажуть: «З метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу — комп’ютерного поліграфа» — і тільки за наявності письмової згоди особи.
• Така експертиза — різновид психологічної. Судові експерти атестуються за спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження» — окремої «поліграфної» спеціальності немає.
• За Законом «Про судову експертизу» (ст. 9, 10) експертизу доручають атестованим судовим експертам з Реєстру або іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Як це оцінює Верховний Суд:

• у справі № 589/4601/21 (Касаційний цивільний суд, 29.11.2023) суди правильно вважали висновок експертизи із застосуванням поліграфа недостатнім доказом, щоб спростувати розписку на 250 000 доларів: висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили;
• у справі № 686/12914/16-к (Касаційний кримінальний суд, 06.03.2018) Суд визнав безпідставними скарги захисту на відмову призначити експертизу з комп’ютерним поліграфом: проведення окремих слідчих дій — право, а не обов’язок слідчого й суду.

Отже, висновок поліграфолога — не «вирок», а одне з джерел інформації, яке суд оцінює разом з іншими доказами. Детальніше — у статті «Поліграф як доказ у суді». Свіжий приклад — стаття про детектор брехні у справі Фаріон: чи можна змусити пройти перевірку.

Стандарти ДСТУ

• ДСТУ 8692:2016 «Поліграфи. Технічні умови» — вимоги до самого приладу; чинний з 20.01.2017.
• ДСТУ 9266:2023 «Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа. Загальні вимоги» — організаційні й методичні вимоги до таких експертиз; чинний з 01.05.2024.

За Законом «Про стандартизацію» (ст. 23) стандарти застосовують добровільно, якщо обов’язковість не встановлена окремим актом. Приклад такого акта — постанова Кабміну № 449: для перевірок у ДБР прилад має відповідати ДСТУ 8692:2016.

Професія поліграфолога

З 2021 року в Класифікаторі професій є професія «Поліграфолог», код 2490 (Зміна № 10, наказ Мінекономіки № 810 від 25.10.2021). Попередню назву «Експерт-поліграфолог» (код 2144.2) тоді ж скасували.

Як ми працюємо в межах закону

• Перевірка тільки добровільна — з письмовою згодою людини, яку перевіряють.
• Усі запитання погоджуємо заздалегідь, людина знає їх до тесту.
• Людина, яку перевіряють, наперед знає, хто отримає результат.
• Результати конфіденційні: їх отримує лише замовник, третім особам не передаємо.
• Для суду потрібна судова експертиза — її призначає слідчий, суд або залучає адвокат. Можемо підказати порядок.

Часті питання (FAQ)

Чи може роботодавець змусити пройти поліграф?

Ні. Кодекс законів про працю поліграф не передбачає, тому перевірка можлива лише за письмовою згодою працівника. Винятки — окремі державні органи, де перевірку прямо встановлює закон.

Чи можуть звільнити за відмову від поліграфа?

У приватній компанії — ні: ст. 40 КЗпП містить вичерпний перелік підстав для звільнення, відмови від поліграфа в ньому немає. В окремих державних органах (наприклад, у ДБР чи УДО) відмова кандидата може бути підставою не прийняти його на службу.

Чи є висновок поліграфолога доказом у суді?

Сам по собі — ні. Мін’юст розглядає опитування на поліграфі як джерело орієнтувальної інформації, а суд оцінює висновок експерта разом з іншими доказами. У справі № 589/4601/21 Верховний Суд визнав такий висновок недостатнім, щоб спростувати розписку.

Чи законно перевірити на поліграфі чоловіка, дружину чи партнера?

Так, якщо людина сама погоджується і підписує згоду. Примусити до тесту не можна.

Чи обов’язково поліграф має відповідати ДСТУ?

Для приватних перевірок стандарти добровільні. Обов’язковими вони стають там, де це прямо встановлює нормативний акт, — наприклад, для перевірок у ДБР.

Стаття відображає норми станом на жовтень 2026 року й не є юридичною консультацією. У складних ситуаціях радимо звернутися до адвоката.

Детально про автора: Андрій Мариняк — поліграфолог Львів
Ціни на перевірку і судову експертизу: ціни на поліграф

Статтю підготував поліграфолог Андрій Мариняк, практикує з 2012 року.