Як працює поліграф: датчики дихання, пульсу і шкіри простими словами

Як працює поліграф: датчики дихання, пульсу і шкіри — простими словами

Перед кожною перевіркою мене питають: «А що саме ви будете міряти?» Відповідь проста: поліграф не читає думки і не «бачить брехню». Він точно записує, як організм реагує на запитання. А висновок робить поліграфолог — порівнюючи ці реакції за суворими правилами.

Потрібна не теорія, а перевірка? Пройдіть онлайн-тест VerifEye — від 2500 грн, без візиту в офіс, або порахуйте вартість тесту на поліграфі.

У цій статті я, поліграфолог Андрій Мариняк, розповім, які датчики кріплять під час тесту, що кожен із них показує і як з цих графіків виходить висновок.

Які датчики використовує сучасний поліграф

Американська асоціація поліграфологів (APA) у своїх стандартах вимагає, щоб прилад записував щонайменше:

• дихання — два датчики: на грудях і на животі;
• електродермальну активність — як змінюється провідність шкіри;
• серцево-судинну активність — пульс і відносний тиск;
• рухи тіла — окремий датчик руху; за стандартами APA він обов’язковий з 2012 року.

Багато приладів додатково мають фотоплетизмограф — датчик на пальці, який показує, як змінюється наповнення судин кров’ю. Він необов’язковий, але дає додаткову інформацію.

Усі датчики накладаються зовні й нічого не проколюють. Датчик шкіри пропускає мікрострум, якого людина не відчуває. Тест безпечний для здоров’я.

Датчики дихання (пневмограми)

Дві гофровані трубки охоплюють верхню частину грудей і живіт. Коли людина дихає, змінюється їхній обхват — так прилад записує частоту, глибину й ритм дихання.

На значуще для людини запитання дихання часто змінюється мимоволі: стає поверхневим, сповільнюється або на кілька секунд затримується. Датчиків два — грудний і черевний, — щоб бачити, де людина дихає природно, а де намагається дихання контролювати. Це канал, на який людині найлегше впливати свідомо, тому окремо від інших його не оцінюють.

Датчик шкіри (електродермальна активність, ЕДА)

Дві невеликі пластини кріплять на кінчиках двох пальців — зазвичай вказівного й безіменного тієї руки, якою людина менше користується. Через шкіру проходить дуже слабкий струм, і прилад вимірює, як змінюється її провідність. Вона залежить від роботи потових залоз, якими керує нервова система, а не воля людини.

За дослідженнями, це найінформативніший канал: він дає найбільший внесок у підсумкову оцінку. У старій літературі його називають КГР — шкірно-гальванічна реакція.

Кардіоканал: пульс і тиск

На плече другої руки надягають звичайну медичну манжету, як у тонометрі, але накачують її значно слабше, ніж під час вимірювання тиску в лікаря, — лише щоб записувати пульсову хвилю.

Графік показує відносні зміни тиску і пульс. Реакція на значуще запитання зазвичай виглядає як короткочасне підвищення «базової лінії» тиску. Всупереч поширеній думці, «частіше серцебиття» у висновку важить мало — оцінюють передусім зміну тиску.

Фотоплетизмограф (датчик на пальці)

Невеликий оптичний датчик-кліпса на пальці фіксує, як змінюється кровонаповнення судин. Коли людина напружується, судини на периферії звужуються — і амплітуда сигналу зменшується. Деякі методики нараховують за це окремі бали, інші використовують канал як додаткове підтвердження.

Датчик руху

Плоскі подушки-датчики кладуть на сидіння, під підлокітники і під стопи. Вони фіксують навіть дрібні рухи: напруження м’язів, переминання, натискання пальцями ніг.

Навіщо він потрібен? Рухи спотворюють інші графіки, а ділянки з рухами не оцінюють. І головне — спроби «підправити» реакції: напружити м’язи, прикусити язик, натиснути пальцями ніг. Дослідження показують, що без такого датчика поліграфолог помічає їх погано, а з ним — значно краще: в одному дослідженні крісло з датчиками виявило 85% фізичних спроб протидії. Саме тому з 2012 року стандарти APA вимагають датчик руху в кожному тесті.

Як із графіків виходить висновок

Тест складається з кількох записів по 4–7 хвилин. Зазвичай їх три; якщо результат непевний — додають ще два. У кожному звучать запитання трьох типів:

• перевірочні — про подію, яку перевіряємо («Ви брали гроші з каси?»);
• порівняльні — запитання, на які реагує майже кожен, хто нервує через сам тест;
• нейтральні — щоб організм повернувся до спокійного стану.

Поліграфолог порівнює, на які запитання реакції сильніші: на перевірочні чи на порівняльні. Сильніша реакція на перевірочне запитання дає мінусовий бал, на порівняльне — плюсовий. Бали ставлять за стандартизованими шкалами (наприклад, ESS), а сучасні програми додатково рахують результат алгоритмом. Висновок робиться не за одним «стрибком» на графіку, а за сумою балів у всіх записах і на всіх каналах.

Запитання завжди погоджуємо заздалегідь: людина знає кожне запитання до початку запису. Несподіванок у тесті немає.

Що заважає точному результату

• Втома і недосипання — реакції стають слабкими й нестабільними.
• Алкоголь, заспокійливі, енергетики — змінюють фізіологію; про будь-які ліки треба попередити заздалегідь.
• Гострі хвороби, біль, висока температура — у такому стані тест переносять.
• Спроби протидії — контроль дихання, біль, напруження м’язів. Їх шукають на графіках і на датчику руху.
• Креми, лосьйони, холодне приміщення — спотворюють сигнал датчика шкіри, тому перед тестом руки мають бути чистими й теплими.

А як працюють EyeDetect, VerifEye і StimulTest

Ці технології обходяться без датчиків на тілі:

• EyeDetect — камера станції стежить за очима: розміром зіниць, рухами погляду, морганням, тим, як людина читає твердження, а також за швидкістю й правильністю відповідей. Результат рахує алгоритм. В основі — не емоційна реакція, а когнітивне навантаження: брехати складніше, ніж говорити правду.
• VerifEye — схожий принцип, але тест проходять онлайн у застосунку на смартфоні: камера записує очі, людина відповідає на запитання вголос.
• StimulTest — вимірює час реакції: людина натискає кнопку, а система рахує різницю в мілісекундах.

Порівняння всіх чотирьох методів — формат, тривалість, точність і ціна — є в таблиці на сторінці цін.

Наскільки це точно

За метааналізом Американської асоціації поліграфологів (2011), точність перевірки на поліграфі — 89% для перевірки одного конкретного випадку і 85% для скринінгу за кількома темами. Це не 100%, тому висновок поліграфолога — важлива, але не єдина підстава для рішень.

Часті питання (FAQ)

Чи боляче проходити поліграф?

Ні. Датчики лише прилягають до шкіри й нічого не колють; мікрострум датчика шкіри людина не відчуває. Єдине відчуття — помірний тиск манжети на плечі під час запису.

Чи шкідливий поліграф для здоров’я?

Ні. Прилад тільки записує сигнали організму. Під час передтестової бесіди поліграфолог з’ясовує стан здоров’я: при гострих хворобах, сильній втомі чи вагітності тест переносять або не проводять.

Чи можна обдурити датчики?

Спроби контролювати дихання, напружувати м’язи чи викликати біль поліграфолог шукає на графіках, а датчик руху помічає більшість фізичних спроб. До того ж невинній людині такі «прийоми» лише шкодять: зростає шанс виглядати брехливою. Найкраща стратегія — спокійно відповідати правду.

Скільки часу людина сидить на датчиках?

Один запис триває 4–7 хвилин, їх зазвичай три–п’ять. Уся перевірка з бесідою й погодженням запитань — від 1,5 до 3 годин: стандарти APA не дозволяють проводити повноцінне обстеження швидше ніж за 90 хвилин.

Чи впливає хвилювання на результат?

Хвилюються всі, і це враховано в методиці: порівнюють не «спокій чи хвилювання», а силу реакцій на різні типи запитань.

Детально про автора: Андрій Мариняк — поліграфолог Львів
Як проходить перевірка: поліграф тест — що варто знати

Статтю підготував поліграфолог Андрій Мариняк, практикує з 2012 року.