Справа Фаріон: чи можна змусити пройти детектор брехні і чи він суб’єктивний

1 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд Львова призначив довічне позбавлення волі В’ячеславу Зінченку з Дніпра у справі про вбивство мовознавиці Ірини Фаріон. Про це повідомило Радіо Свобода. Вирок ще не набрав законної сили: на апеляцію є 30 днів. Сам Зінченко вину заперечував.

Потрібна не теорія, а перевірка? Пройдіть онлайн-тест VerifEye — від 2500 грн, без візиту в офіс, або порахуйте вартість тесту на поліграфі.

Того ж дня «Суспільне Дніпро» опублікувало інтерв’ю з батьком засудженого. У ньому знову з’явилася тема, яка супроводжувала процес із весни 2025 року, — детектор брехні. У цій статті немає оцінки вироку чи доказів. Розбираю як практик лише те, що в цій історії стосується поліграфа і що з неї корисно знати звичайній людині.

Що сталося

13 березня 2025 року, у перерві судового засідання, донька Ірини Фаріон Софія Особа сказала журналістам, що хоче, аби обвинувачений пройшов детектор брехні. Вона запитала, чому він боїться перевірки, якщо вважає себе невинним. Про це писав «Високий Замок».

Того ж дня Зінченко відповів журналістам, що пройти поліграф йому не пропонували. І додав, що вже й не запропонують, бо досудове розслідування закінчилося, — передавав «Телеграф».

Перевірки так і не було. За даними Суспільного, детектор брехні Зінченко не проходив. Його батько Федір Зінченко в інтерв’ю пояснив, чому не довіряє методу: «Детектор брехні — це ж взагалі суб’єктивне судження тої людини, яка проводить».

Отже, є дві протилежні думки. Одна: невинному нема чого боятися. Друга: результат залежить від того, хто перевіряє. Обидві — спрощення.

Чи справді поліграф — це «суб’єктивне судження»

Частково так, частково ні.

Поліграф записує дихання, провідність шкіри і роботу серцево-судинної системи. Ці записи оцінюють не «на око», а за правилами підрахунку: реакції на різні запитання порівнюють між собою і виставляють бали. Запис зберігається, тому його може переглянути й оцінити інший фахівець.

Але від людини залежить багато. Поліграфолог формулює запитання, проводить бесіду перед тестом, стежить за дотриманням методики. Невдало поставлене запитання дасть слабкий результат, яким би точним не був прилад.

І головне: жоден метод не дає 100 %. Точність класичного поліграфа — 85–89 % (метааналіз Американської асоціації поліграфологів, 2011). Тобто результат імовірнісний. Це вагомий аргумент, але не остаточна відповідь.

Чи можна змусити і чи означає відмова вину

Перевірку на поліграфі проводять лише за добровільною письмовою згодою. Людина може відмовитися до початку або зупинити тест на будь-якому етапі.

Відмова не доводить вини. Причин може бути багато: порада адвоката, недовіра до методу, стан здоров’я, небажання проходити перевірку під тиском. Навіть там, де поліграф прописаний у службових правилах, відмову не вважають ознакою того, що людина щось приховує, — про це йдеться у статті про поліграф для військових і кандидатів на службу.

Доповнення від 5 жовтня 2026 року. Український приклад — розслідування ДБР про катування в Бердянській колонії. Керівник Головного слідчого управління ДБР Дмитро Мірковець розповів, що керівники колонії відмовилися від поліграфа, і після цього слідчі стали розслідувати справу активніше. Але обвинувачення будували не на відмові: слідчі зібрали понад 150 томів матеріалів — свідчення колишніх засуджених і висновки лікарів, які зіставили травми з розповідями. Тобто відмова для слідства — привід копати глибше, а не доказ.

Працює і зворотне: пройдена перевірка — ще не виправдання. Висновок поліграфолога сам по собі не є доказом у суді. Для суду потрібна судова психофізіологічна експертиза. Докладніше — у статті про законодавство щодо поліграфа в Україні. Це не юридична консультація.

Що це означає для вас

Фразу «якщо не винен — чого боїшся?» кажуть не лише в судах. Її чують працівники, коли з каси зникли гроші, і чоловік або дружина, коли в родині з’явилася підозра.

• Якщо перевірку пропонують вам. Ви маєте право заздалегідь знати теми запитань і відмовитися. У приватній компанії звільнити за відмову не можна.
• Якщо ви самі хочете підтвердити свої слова. Перевірку можна пройти з власної ініціативи. Класичний поліграф триває 1,5–3 години і коштує 3000–8000 грн — дивіться ціни. Особисто я проводжу перевірки лише у Львові. З іншого міста можна пройти онлайн-тест VerifEye: 10–25 хвилин, точність 84–89 % за даними розробника, від 2500 грн. Або приїхати до Львова чи звернутися до колеги-поліграфолога, якого пораджу.
• Якщо ви роботодавець. Не тисніть. Візьміть письмову згоду, заздалегідь погодьте теми. Як проходить процедура — на сторінці перевірка на поліграфі.

Коментар практика

Поліграф має сенс, коли людина прийшла сама і розуміє, про що її питатимуть. Вимога «доведи, що не брешеш», висловлена під тиском, — поганий початок для будь-якої перевірки. І ще одне: результат поліграфа — це підказка, де шукати далі, а не вирок. Долю людини не має вирішувати один тест.

Часті питання

Чи може суд зобов’язати обвинуваченого пройти поліграф?

Перевірка на поліграфі можлива лише за добровільною згодою людини. Примусово її не проводять. Це не юридична консультація — у конкретній справі радьтеся з адвокатом.

Якщо людина відмовилася — вона щось приховує?

Ні. Відмова — це право, а не зізнання. Причини бувають різні: від поради адвоката до стану здоров’я.

Чи можна пройти поліграф з власної ініціативи, щоб підтвердити свої слова?

Так. Але пам’ятайте: висновок поліграфолога сам по собі не є доказом у суді, і жоден метод не дає 100 %.

Автор — поліграфолог Андрій Мариняк, практика з 2012 року. Матеріал підготовлено за публікаціями Радіо Свобода та Суспільного від 01.10.2026; стан на жовтень 2026 року.

Більше про тему: законодавство про поліграф в Україні
Схожа історія: сам попросив поліграф — чи доводить це невинуватість
Ціни на перевірки: прайс