5 ознак брехні від ексагента ФБР: що з цього працює — коментар поліграфолога

Наприкінці вересня 2026 року українськими новинними сайтами розійшовся заголовок «Брехуна викрити просто: ексагент ФБР назвав 5 типових ознак». 24 вересня його опублікував УНІАН, наступного дня передрукував konkurent.ua. Обидва переказують матеріал американського видання YourTango від 23 вересня.

Потрібна не теорія, а перевірка? Пройдіть онлайн-тест VerifEye — від 2500 грн, без візиту в офіс, або порахуйте вартість тесту на поліграфі.

Автор — Джек Шафер, колишній спеціальний агент ФБР і поведінковий аналітик, нині професор Університету Західного Іллінойсу. Але текст не новий: YourTango передрукував його колонку «5 Things Liars Commonly Say», що вийшла в Psychology Today ще в листопаді 2016 року. Тобто «новині» майже десять років, і це думка практика допитів, а не результат дослідження.

Які п’ять ознак називає Шафер

Усі п’ять — це фрази, а не жести.

1. «Ось приблизно і все». Слово «приблизно» нібито показує, що людина розповіла не все.
2. «Ти не можеш цього довести». Чесна людина, за Шафером, не думає про докази, бо доводити нічого.
3. «Навіщо б я це робив?» Відповідь питанням на питання дає час придумати версію.
4. «Ти мене звинувачуєш?» Зустрічний випад, який змушує виправдовуватися того, хто питає.
5. «Я не пам’ятаю, щоб таке робив». Посилання на пам’ять замість прямого «ні».

Що з цього підтверджують дослідження

Найбільший огляд на цю тему — метааналіз Белли ДеПауло з колегами «Cues to Deception» (2003): 158 ознак, 1338 оцінок зі 120 вибірок. Головний висновок авторів: багато видів поведінки або зовсім не пов’язані з брехнею, або пов’язані слабко. Тепер по пунктах.

«Приблизно». Ідея, що нещирі люди менш відверті, в огляді частково підтвердилася: їхні розповіді в середньому містять менше деталей. Але ефект невеликий, а самі «обережні» слова на кшталт «мабуть», «приблизно» надійного зв’язку з брехнею не показали. Багато хто так говорить завжди.

«Не доведеш». Окремих даних про цю фразу я в огляді не знайшов. Логіка Шафера зрозуміла, проте так само відповідає людина, яку звинувачують несправедливо і яка розлючена.

Питання на питання. Тут ідеться про виграний час. У метааналізі затримка перед відповіддю загалом майже не відрізняла брехню від правди. Різниця з’являлася лише тоді, коли брехати доводилося без підготовки. Якщо людина чекала на розмову, паузи не буде.

«Ти мене звинувачуєш?» Даних саме про цю реакцію я теж не знайшов. Обурення — звичайна відповідь на звинувачення, і правдиве, і ні.

«Не пам’ятаю». Найцікавіший пункт. За ДеПауло, у розповідях про подію визнання «цього я не пам’ятаю» частіше траплялося в тих, хто казав правду: нещирі люди уникають усього, що схоже на слабке місце в історії. Це лише п’ять оцінок, і йдеться про розповідь, а не про заперечення вчинку, тож прямо Шафера це не спростовує. Але й зараховувати «не пам’ятаю» до ознак брехні підстав немає.

Сам Шафер в оригіналі 2016 року це визнає: «Немає жодної словесної ознаки, яка точно передбачає обман». У передруках і переказах це застереження майже загубилося, а в заголовку з’явилося «викрити просто».

Наскільки добре люди розпізнають брехню

Чарльз Бонд і Белла ДеПауло у 2006 році звели результати 206 праць, у яких 24 483 людини намагалися відрізнити правду від брехні без приладів і навчання. Середній результат — 54 % правильних оцінок. Брехню розпізнавали у 47 % випадків, правду — у 61 %. Підкинута монета дає 50 %.

Що це означає для вас

Якщо ви підозрюєте партнера, працівника чи родича, фраза з цього списку — привід поставити уточнювальне питання, і не більше. Звинувачення, побудоване на «він відповів питанням на питання», з однаковою ймовірністю влучить у невинну людину.

Якщо підозрюють вас — знайте, що обурення, паузи й «не пам’ятаю» нічого не доводять. Про поширені ознаки я писав у статті «Як дізнатися, що людина бреше» і там же застерігав, що вони не дають гарантії. Метааналіз показує, наскільки це застереження серйозне: навіть зоровий контакт, який вважають класичною ознакою, у зведених даних із брехнею майже не пов’язаний.

Коментар практика. До мене часто приходять люди, яких удома чи на роботі вже «засудили» за фразою або поглядом. На перевірці нервують і ті, хто каже правду, і ті, хто ні, тому я не роблю висновків із поведінки. Висновок дає запис реакцій на конкретні питання.

Практичні поради

• Порівнюйте людину з нею самою. Важить не фраза, а зміна звичної манери саме на одній темі.
• Ставте відкриті питання й просіть подробиці, які можна перевірити: час, місце, хто був поруч.
• Попросіть розповісти події у зворотному порядку. В експериментах Алдерта Врая з колегами (2008) така розповідь давала більше помітних відмінностей між правдивими й нещирими учасниками, і поліцейські оцінювали їх точніше. Це прийом для розмови, а не тест.
• Звіряйте слова з фактами: листуванням, документами, записами камер. Шафер теж називає це найкращим способом.
• Якщо питання серйозне, а фактів немає, домовтеся про інструментальну перевірку. Поліграф не вгадує за словами, а записує фізіологічні реакції; його точність — 85–89 % за метааналізом Американської асоціації поліграфологів (2011). Особисто я працюю у Львові; з іншого міста чи країни можна пройти онлайн-тест VerifEye зі смартфона. Перевірка можлива лише за добровільною письмовою згодою, і жоден метод не дає 100 %. Вартість — на сторінці цін.

Питання й відповіді

Чи можна визначити брехню за однією фразою?

Ні. Дослідження не знають фрази чи жесту, які надійно відрізняють брехню від правди. Окремі ознаки дають слабкий ефект і лише в середньому по групі, а не для конкретної людини.

Слідчі та агенти розпізнають брехню краще за інших?

Досвід допитів допомагає ставити питання й помічати суперечності у фактах. Але середня точність оцінки «на око» в дослідженнях — близько 54 %, тому і професіонали покладаються на докази, а не на враження.

Чим інструментальна перевірка відрізняється від спостереження?

Спостерігач тлумачить слова й поведінку, і на це впливають його власні підозри. Прилад записує реакції організму на кожне питання, а висновок роблять за правилами оцінювання. Помилки можливі й тут, але їхня частка відома і значно менша.